Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Piza D$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 2 Представлено документи з 1 до 2 |
|||
| 1. | 
Piza D. M. Selector of classified training samples for spatial processing of signals under the impact of combined clutter and jamming [Електронний ресурс] / D. M. Piza, T. I. Bugrova, V. M. Lavrentiev, D. S. Semenov // Радіоелектроніка, інформатика, управління. - 2017. - № 4. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/riu_2017_4_5 В умовах впливу комбінованих завад ефективність роботи радіолокаційних засобів істотно погіршується. Це обумовлено декореляцією точкового джерела активної завади просторово-розподіленим характером пасивної завади. Розглянуто методи формування класифікаційної навчальної вибірки для адаптації вагових коефіцієнтів просторових фільтрів. Мета роботи - розробка ефективного методу формування класифікаційної навчальної вибірки, породженої активною маскуючою завадою, для просторової обробки радіолокаційних сигналів в умовах одночасного впливу пасивних завад. Наукова новизна роботи полягає в розробці нового методу формування навчальної вибірки, заснованого на оцінці ширини нормованої автокореляційної функції в кожному елементі розділення по дальності. Поточний аналіз складових комбінованої завади в кожному елементі розділення підвищує якість класифікації складових завад і, як наслідок, мінімізує вплив пасивної завади на процес адаптації просторового фільтра. Розглянуто теоретичні та практичні аспекти формування класифікаційної навчальної вибірки. Розроблено функціональну схему класифікатора складових комбінованої завади. Висновки: поточний аналіз складових комбінованої завади в кожному елементі розділення по дальності підвищує якість класифікації завад, що важливо в умовах складної гідрометеорологічної обстановки. | ||
| 2. |
Semenov D. S. Method for selecting a classified training sample for radar’s elevation channels [Електронний ресурс] / D. S. Semenov, D. M. Piza // Радіоелектроніка, інформатика, управління. - 2020. - № 1. - С. 36-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/riu_2020_1_6 При одночасному впливі активної і пасивної завади остання декорелює активну складову комбінованої завади в прийомних каналах РЛС виявлення і супроводу, що істотно знижує ефективність її компенсації. Тому при просторово-часовій обробці радіолокаційних сигналів необхідно тим чи іншим методом сформувати класифіковану навчальну вибірку, породжену тільки активною шумовою завадою для адаптації вагових коефіцієнтів просторового фільтра. Аналітична оцінка розподілу найбільш потужних купчасто-дощових хмарних систем виду Cb з подальшим математичним моделюванням ефективності придушення активних завад з використанням різних методів формування навчальної вибірки. На підставі проведених аналітичних розрахунків показано, що у верхній частині зони огляду типової РЛС виявлення і супроводу в секторі кутів місця від 6 до 30<$E symbol Р> верхня межа хмар виду Cb не перевищує 75 км, що гарантує відсутність пасивних завад в кінці дальності дії РЛС. Це дозволяє сформувати навчальну вибірку на часовому інтервалі, розташованому перед випромінюванням чергового зондуючого імпульсу. У нижній частині зони огляду в секторі кутів 0 до 6<$E symbol Р> верхня межа хмар розташовується на дальності 75 - 270 км, що не дозволяє сформувати навчальну вибірку в кінці дальності дії РЛС. Запропоновано використовувати кореляційний метод, при якому часовий інтервал для формування навчальної вибірки визначається шляхом поточного аналізу величини модуля міжканального коефіцієнта кореляції. Вибір інтервалу з найбільшим значенням міжканальної кореляції протягом періоду повторення дозволяє сформувати навчальну вибірку з найменшим впливом пасивної завади на процес компенсації активної складової комбінованої завади. В результаті моделювання встановлено, що використання навчальної вибірки істотно зменшує тривалість перехідного процесу при формуванні вагових коефіцієнтів просторового фільтра і, відповідно, покращує якість придушення активної завади. Висновки: наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше вирішена задача індивідуального вибору класифікованої навчальної вибірки для кутомісцевих каналів РЛС виявлення і супроводу. Практичне значення полягає в розробці методики аналізу розташування найбільш потужних хмарних систем по дальності в зоні огляду РЛС з різним ступенем ураження кутомісцевих каналів пасивними завадами у реальній сигнально-завадовій обстановці. До практичної новизни також слід віднести результати імітаційного моделювання, які підтверджують необхідність вибору методу формування класифікованої навчальної вибірки в різних кутомісцевих каналах зони огляду РЛС.При одночасному впливі активної і пасивної завади остання декорелює активну складову комбінованої завади в прийомних каналах РЛС виявлення і супроводу, що істотно знижує ефективність її компенсації. Тому при просторово-часовій обробці радіолокаційних сигналів необхідно тим чи іншим методом сформувати класифіковану навчальну вибірку, породжену тільки активною шумовою завадою для адаптації вагових коефіцієнтів просторового фільтра. Аналітична оцінка розподілу найбільш потужних купчасто-дощових хмарних систем виду Cb з подальшим математичним моделюванням ефективності придушення активних завад з використанням різних методів формування навчальної вибірки. На підставі проведених аналітичних розрахунків показано, що у верхній частині зони огляду типової РЛС виявлення і супроводу в секторі кутів місця від 6 до 30<$E symbol Р> верхня межа хмар виду Cb не перевищує 75 км, що гарантує відсутність пасивних завад в кінці дальності дії РЛС. Це дозволяє сформувати навчальну вибірку на часовому інтервалі, розташованому перед випромінюванням чергового зондуючого імпульсу. У нижній частині зони огляду в секторі кутів 0 до 6<$E symbol Р> верхня межа хмар розташовується на дальності 75 - 270 км, що не дозволяє сформувати навчальну вибірку в кінці дальності дії РЛС. Запропоновано використовувати кореляційний метод, при якому часовий інтервал для формування навчальної вибірки визначається шляхом поточного аналізу величини модуля міжканального коефіцієнта кореляції. Вибір інтервалу з найбільшим значенням міжканальної кореляції протягом періоду повторення дозволяє сформувати навчальну вибірку з найменшим впливом пасивної завади на процес компенсації активної складової комбінованої завади. В результаті моделювання встановлено, що використання навчальної вибірки істотно зменшує тривалість перехідного процесу при формуванні вагових коефіцієнтів просторового фільтра і, відповідно, покращує якість придушення активної завади. Висновки: наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше вирішена задача індивідуального вибору класифікованої навчальної вибірки для кутомісцевих каналів РЛС виявлення і супроводу. Практичне значення полягає в розробці методики аналізу розташування найбільш потужних хмарних систем по дальності в зоні огляду РЛС з різним ступенем ураження кутомісцевих каналів пасивними завадами у реальній сигнально-завадовій обстановці. До практичної новизни також слід віднести результати імітаційного моделювання, які підтверджують необхідність вибору методу формування класифікованої навчальної вибірки в різних кутомісцевих каналах зони огляду РЛС. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |